Cайт працює в тестовому режимі. Cтара версія

Електронні петиції

Вступ України до НАТО: результати співпраці 2017

Національне законодавство

У 2017 році влада прийняла кілька нормативних актів, закріпивши зовнішньополітичний курс у напрямку до НАТО, визначивши майбутнє членство серед пріоритетів національних інтересів країни.

У пояснювальній записці до Закону сказано:

«Україна має достатні політико-правові передумови для повного інституціонального зближення з Північноатлантичним альянсом, серед яких і відоме рішення Бухарестського саміту НАТО в 2008 році про однозначне визнання майбутнього членства України в цій організації, потреба в якому є незаперечним імперативом часу. Таку позицію зараз стабільно розділяє більше половини українців»

Документом, прийнятим парламентом та підписаним президентом, закріплено:

«Пріоритетами національних інтересів України є інтеграція України в європейський політичний, економічний, правовий простір з метою набуття членства в Європейському Союзі та в євроатлантичний безпековий простір з метою набуття членства в Організації Північноатлантичного договору»

Відповідно до прийнятого закону, Україна взяла зобов’язання активізувати проведення реформ, в тому числі в оборонному секторі, для відповідності стандартам блоку.

  • Указ президента про національну програму під егідою комісії Україна-НАТО на 2017 рік:

Цілі програми:

  • політико-дипломатичні заходи для припинення вогню на Донбасі і відновлення територіальної цілісності України;
  • санкційний тиск на РФ;
  • міжнародна підтримка України в боротьбі з агресором.

«Особлива увага приділяється завданню щодо забезпечення подальшої підтримки світовою спільнотою політики невизнання анексії Автономної Республіки Крим та необхідності посилення міжнародного моніторингу ситуації в сфері захисту прав людини на окупованому півострові. Інструментом досягнення цієї мети є збереження існуючих і впровадження нових спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) проти Російської Федерації»

У програмі передбачено реформування української розвідки і посилення співпраці зі спецслужбами країн-членів Альянсу.

Оснащення ВСУ і розвиток оборонно-промислового комплексу має відбуватися відповідно до стандартів НАТО.

Фото: korrespondent.net

Стандарти НАТО і ЗСУ

Офіційно багато говориться про те, як наблизити Збройні сили України до стандартів НАТО, і в цілому – забезпечити військову сумісність блоку і української армії. Система норм НАТО називається STANAG і включає загальні правила Альянсу: загальний порядок дій, єдину термінологію та умови уніфікації технічних процесів, озброєння і військової техніки.

Ще в 2015 році був прийнятий амбітний план з виконання вимог Альянсу в частині модифікації ЗСУ. До 2020 року Україна взяла на себе зобов’язання виконати 134 стандарти:

«Станом на 1 липня 2017 року відповідно до зазначених цілей партнерства впроваджено 24 стандарти НАТО шляхом розробки 21 національного і військового нормативного документа»

До 2018 року необхідно реформувати Міністерство оборони, до 2020 року – Генштаб і ЗСУ в цілому.

Найбільш складним і матеріально затратним виходить впроваджувати технічні стандарти – військову техніку, озброєння, обладнання. Як розповідають в управлінні Міноборони:

«Матеріальні стандарти, положення (норми, вимоги), які спрямовані на модернізацію наявного устаткування або заміну його на нове, поліпшення якості продукції, впровадження нових технологій, організаційно-технічних методів, підвищення якості сировини і т.д.»

В даний момент, як стверджують в Департаменті військово-технічної політики МО, розробка, модернізація та закупівля техніки та озброєння реалізується відповідно до стандартів Альянсу. Застарілі зразки поступово замінюють на натовські. Станом на жовтень 2017 року ЗСУ отримали 1300 одиниць озброєння і техніки, і більше 22 тисяч одиниць боєприпасів і ракет:

«Щорічно відбувається оновлення ОВТ (озброєння і військової техніки – прим.авт.) ЗСУ до 5%, що в свою чергу відповідає світовим показникам поновлення ОВТ»

Серед військових до модернізації та заміни старої техніки ставляться скептично: дані Міноборони часто не відповідають тому, що відбувається на практиці.

Фото: korrespondent.net
Військові кораблі НАТО у Чорному морі, маневри

Що стосується реформування самого міністерства, то в даний момент йде скорочення персоналу і змінюється система прийняття рішень. За основу була взята модель J-структури оборонних відомств країн-учасниць блоку. Мета перетворень – підвищення ефективності і швидкості прийняття рішень на місцях.

Відбувається реорганізація управлінської вертикалі Головного управління персоналу (J1), Головного управління оборонного та мобілізаційного планування Генерального штабу (J5), в планах створення Головного управління логістики (J4) та Головного управління підготовки (J7).

В цілому, на кінець вересня 2017 року нормативно-правова база Міноборони України застосувала 126 нормативів НАТО, починаючи від термінології і організації документообігу та закінчуючи стандартами надання медичної допомоги, програмами навчання і підготовки, принципами захисту, розвідки, відбиття атак і т.д.

З питань реформування ЗС України консультує 61 позаштатний радник – представники країн Альянсу: Канади, Великобританії, США, Польщі, Німеччини.

Спільні навчання

Наймасштабнішими в 2017 році були спільні військові навчання Rapid Trident-2017, які пройшли у вересні у Львівській області. В цілому, в маневрах взяли участь близько 2,5 тис військовослужбовців із 15 країн світу: України, США, Канади, Болгарії, Грузії, Естонії, Італії, Латвії, Литви, Молдови, Норвегії, Польщі, Румунії, Туреччини та Великобританії. В цьому році було задіяно найбільшу кількість кадрового складу і техніки. Коментував міністр оборони України Степан Полторак:

«Спільна підготовка дає нам хороші шанси на отримання критеріїв і стандартів, існуючих в країнах Альянсу (НАТО – прим.авт.), а нашим партнерам – можливість перейняти досвід українських бійців, отриманий в ході бойових дій»

Мета навчань:

  • впровадження в ЗСУ кращого досвіду армій провідних країн світу;
  • обмін професійними навичками;
  • поліпшення координації дій між штабами та підрозділами Сухопутних військ України, США, армій країн-учасниць і партнерів НАТО, членів програми «Партнерство заради миру».

Спільні навчання з НАТО Україна проводить щорічно, починаючи з 2005 року. У минулому, 2016 році, в маневрах Rapid Trident -2016 взяло участь близько 2 тисяч військових з 13 країн світу.

Фото: dvidshub.net/
Спільні навчання з НАТО ANAKONDA-16

У жовтні пройшли і спільні з НАТО командно-штабні навчання із захисту критичної інфраструктури. Мета – поліпшити способи захисту і впроваджувати превентивні заходи з охорони енергетичних об’єктів. Ці навчання – частина виконання річної програми згідно зі згаданим вище указом президента.

Під час маневрів віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе заявила про приєднання країни до Центру передового досвіду НАТО з енергетичної безпеки. Мета ініціативи: запобігання загрозам в енергетичному секторі та зміцнення критичної інфраструктури України.

У липні проходили вже традиційні для України спільні навчання Sea Breeze 2017 Одесі. 3 тисячі військовослужбовців, 30 військових кораблів, катерів і суден, літаки і вертольоти з 16 країн світу працювали над відточуванням майстерності з ведення морських бойових операцій за стандартами НАТО. Керівник навчань від України Олексій Неїжпапа ділився подробицями:

«У цьому році противника на морі гратимуть підводні човни і зафрахтоване судно, які гратимуть роль судна-порушника, що буде перевозити контрабандні вантажі. А на суші, відповідно, будуть відпрацьовуватися ті дії, до яких ми готуємося зараз – це дії гібридної війни на суші»

Співпраця у сфері кібербезпеки

В рамках розширення взаємодії з НАТО, під час зустрічі президента Порошенка з генеральним секретарем Альянсу Йенсом Столтенбергом в липні 2017 року у Києві обговорювалося питання співпраці в кіберсфері. Генсек озвучував готовність надати Києву обладнання для урядових структур з метою попередження атак:

«Одна з галузей, якій ми надаємо все більше уваги у співпраці з Україною, кібербезпека. Зараз ми знаходимося в процесі надання нового обладнання для деяких ключових урядових інституцій і структур влади, що дозволить Україні розслідувати, хто стоїть за тими чи іншими кіберударами, оскільки реагування на них має надзвичайне значення»

Також відомо, що сторони координували свої дії під час ліквідації наслідків «чорного вівторка» – після потужних кіберударів по ключових об’єктах української інфраструктури 27 червня. Тоді Порошенко уточнив, що за сприяння Альянсу збиток від кібератаки вдалося зменшити. Тому Україна зацікавлена ​​в посиленні і розвитку цього напрямку взаємодії.

Діалог на рівні держави

Регулярний діалог на рівні Україна-НАТО відбувається з 1997 року. У 2005 році (при правлінні Ющенка) в країні була зафіксована стратегічна мета військової доктрини – повноцінне членство в Альянсі. За президентства Януковича стратегія була заморожена. Мету вступу в блок було відновлено в 2014 році Порошенком.

На сьогодні обидві сторони розуміють і визнають, Україна не готова вступити до Альянсу. Для цього необхідно пройти довгий шлях важливих реформ, про які писалося вище. В даний момент Київ не має наміру подавати заявки на членство, а зосередиться на виконанні «дорожньої карти» на шляху до НАТО, розробленої до 2020 року.

На останній зустрічі глав зовнішньополітичних відомств країн блоку, що проходила 4 грудня в брюссельській штаб-квартирі, генеральний секретар Столтенберг висловив думку з приводу можливого референдуму, анонсованого президентом Порошенком:

«Україна повинна самостійно вирішувати, ставати їй знову країною-претендентом і подавати їй заявку на приєднання до НАТО. Також їй вирішувати, чи буде з цього приводу референдум, або ж визначатися якимось іншим шляхом. Це національне рішення України»

Першочерговим завданням для України в блоці вважають реформування оборонного сектора:

«Важливим є те, що Україна зараз зосереджена на реформах. І незалежно від питання членства, реформи українських оборонних установ, модернізація Збройних сил, все її практичне співробітництво з НАТО і державами-союзниками важливі. Це зміцнить Україну, зробить її більш витривалою, а це в свою чергу буде значним досягненням і в сенсі членства»

У плані тимчасової відмови на подачу заявки з боку Києва логіка очевидна. До 2020 року потрібно завершити підготовчий етап, щоб розраховувати на більшу підтримку і схвалення з боку членів Альянсу.

Фото: ua.news

Марія Гелюх

За матеріалами веб-сайту https://ua.news/ua