Cайт працює в тестовому режимі. Cтара версія

Електронні петиції

Україна у Другій світовій війні

Втрати та Герої

У Другій світовій війні українці втратили більше, ніж Велика Британія, Канада, Польща, США та Франція разом узяті.  Загальні втрати України у цій війні оцінюються у 8-10 мільйонів життів. Кількість українських жертв можна порівняти із населенням сучасної Австрії.

Українці на Закарпатті були першим у міжвоєнній Європі народом, що не змирився із анексією у березні 1939 р., а зі зброєю в руках став на захист своєї свободи від агресії сусідніх держав.

Від самого 1 вересня 1939 р. бомбардувальники Люфтваффе бомбардували Галичину та Волинь.

Протягом Другої світової війни фронт двічі пройшов усією територією України. Через Харків, друге за розміром місто країни, фронт пройшов чотири рази.

Українці перетворилися на гарматне м’ясо відразу двох диктаторів - Гітлера та Сталіна. У Червоній Армії гинув кожен третій (порівняно з кожним 20-м в армії Великої Британії). Причина такої жахливої ситуації була простою – Сталін не рахувався із жодними втратами, виходячи із логіки «Баби іще понароджують!»

Наслідком зіткнення двох тоталітаризмів стали небачені жертви як серед військових, так і серед цивільного населення України, територія між Карпатами і Доном стала Кривавими землями. Такою була для українців ціна відсутності власної незалежної держави.

Українці боролися проти Гітлера та його союзників у арміях Польщі та СРСР, Канади і Франції,  Сполучених Штатів Америки та Чехословаччини, на театрах військових дій Європи, Африки та Азії, на Тихому та Атлантичному океанах.

Українець Олексій Берест був одним з тих, хто встановив прапор СРСР на Рейхстазі у Берліні, а українець Майкл (Микола) Стренк – одним з тих, хто підняв прапор Сполучених Штатів над Іводзимою. Але лише одна формація виступала у тій війні під українським національним прапором - Українська Повстанська Армія. 

 

Втрати деяких країн Об’єднаних націй у Другій світовій війні:
СРСР - 26 600 000

Російська федерація - 14 000 000

Україна 8 000 000 – 10 000 000

Решта - 4 600 000

Китай – 15 000 000

Польща – 6 000 000

Югославія - 1 100 000

Франція – 550 000

Велика Британія – 450 000

США – 420 000

Чехословаччина - 325 000

Нідерланди - 300 000

Канада – 45 000

Українці в арміях Другої світової

Під час Другої світової війни більшість українців боролася на боці Об’єднаних Націй.

Війна розпочалася для України 1 вересня 1939 р. 120 тис. українців воювали проти Вермахту у складі Війська Польського. Переважно це були польські громадяни, які походили з Галичини та Волині, що входили до міжвоєнної Польщі.

Крім того, на польській службі перебували кілька десятків ветеранів українських армій 1917-1920 рр. Ці офіцери також захищали Польщу в 1939р.
Після поразки Польщі у 1939 р. українці воювали також у складі польських збройних сил під радянським і британським командуванням. Вступаючи до польських формувань в СРСР, українці рятувались від загибелі в таборах ГУЛАГ. З цієї ж причини українці, родом із Закарпаття, пізніше вступали до чехословацької бригади Людвіга Свободи.

17 вересня 1939 р. східний кордон Польщі перетнула Червона Армія. Так у Другу світову війну вступили радянські українці.

Чимало українців змушені були воювати на боці СРСР проти Фінляндії у 1939-1940 роках.

Понад 6 млн. українців воювали у Червоній Армії під час німецько-радянської війни 1941-1945 рр.

Влітку 1945 р. українці у складі радянських військ брали участь у розгромі Японії.

На фронтах від Атлантики і Європи до Африки і Тихого океану українці боролися у складі збройних сил США (80 тис.), Британської Імперії (45 тис.), Франції (6 тис.) та інших держав. Переважно це були представники української діаспори цих країн.

Протягом 1942–1950-х рр. в Україні воювала Українська повстанська армія, через лави якої пройшло близько 100 тис. людей.

Частина українців стала на бік держав союзників Німеччини. Переважна більшість з них були змушені піти на такий крок, намагаючись вижити в умовах німецької окупації. Деякі пов’язували із Німеччиною перспективу здобуття незалежності України від СРСР. Граючи на національних почуттях, німецькі окупанти на завершальному етапі війни створювали українські військові формування.

Внесок України у Перемогу

Українці зробили надзвичайно вагомий внесок у перемогу над нацизмом, ставши однією з націй-переможниць.

Мільйони українців зі зброєю у руках боролися з нацизмом упродовж усієї війни. Україна дала Червоній Армії 7 командуючих фронтами і арміями, 200 генералів, понад 6 млн солдатів, сержантів і офіцерів.

Близько 120 тисяч українців зустріло нацистів у вересні 1939 р. у складі польської армії. У наступні роки також понад 130  тис. українців воювали в інших арміях Антигітлерівської коаліції (США, Канади, Франції, Польщі, Чехословаччини). Сотні тисяч українців боролись із нацизмом у Русі Опору.

У результаті бойових дій в Україні було зруйновано понад 700 міст і містечок, десятки тисячі сіл. Київ знищено на 85%, Харків - на 70%, великої розрухи зазнали Дніпропетровськ, Запоріжжя, Полтава, повністю знищено Тернопіль. Було зруйновано 2 млн будинків, унаслідок чого понад 10 млн людей залишилися безпритульними. Загалом матеріальні втрати України під час війни становили 285 млрд крб., або 100 млрд доларів.

Радянською владою при відступі у 1941 р. з України було вивезено 550 промислових підприємств, майно і худобу тисяч колгоспів, радгоспів, десятки наукових і навчальних закладів, осередків культури, історичні цінності. Виїхало майже 3,5 млн. жителів республіки – кваліфікованих робітників і спеціалістів, науковців, творчої інтелігенції, які віддали свої трудові та інтелектуальні сили на розвиток воєнного і економічного потенціалу СРСР.

Прагнучи здобути підтримку в Україні, Сталін у 1943 р. змушений був піти на певні поступки українцям. Було створено Українські фронти, в уряді Української радянської соціалістичної республіки засновано народні комісаріати (міністерства) оборони та закордонних справ.

Визнанням внеску українців у перемогу над нацизмом стало включення України до складу держав – засновниць ООН.

За матеріалами Українського інституту національної пам’яті http://www.memory.gov.ua/sites/default/files/userupload/broshura-ukr-sait.pdf

Українці перетворилися на гарматне м’ясо відразу двох диктаторів - Гітлера та Сталіна. У Червоній Армії гинув кожен третій (порівняно з кожним 20-м в армії Великої Британії). Причина такої жахливої ситуації була простою – Сталін не рахувався із жодними втратами, виходячи із логіки «Баби іще понароджують!»

Наслідком зіткнення двох тоталітаризмів стали небачені жертви як серед військових, так і серед цивільного населення України, територія між Карпатами і Доном стала Кривавими землями. Такою була для українців ціна відсутності власної незалежної держави.

Українці боролися проти Гітлера та його союзників у арміях Польщі та СРСР, Канади і Франції,  Сполучених Штатів Америки та Чехословаччини, на театрах військових дій Європи, Африки та Азії, на Тихому та Атлантичному океанах.

Українець Олексій Берест був одним з тих, хто встановив прапор СРСР на Рейхстазі у Берліні, а українець Майкл (Микола) Стренк – одним з тих, хто підняв прапор Сполучених Штатів над Іводзимою. Але лише одна формація виступала у тій війні під українським національним прапором - Українська Повстанська Армія. 

  

Втрати деяких країн Об’єднаних націй у Другій світовій війні:
СРСР - 26 600 000

Російська федерація - 14 000 000

Україна 8 000 000 – 10 000 000

Решта - 4 600 000

Китай – 15 000 000

Польща – 6 000 000

Югославія - 1 100 000

Франція – 550 000

Велика Британія – 450 000

США – 420 000

Чехословаччина - 325 000

Нідерланди - 300 000

Канада – 45 000

Українці в арміях Другої світової

Під час Другої світової війни більшість українців боролася на боці Об’єднаних Націй.

Війна розпочалася для України 1 вересня 1939 р. 120 тис. українців воювали проти Вермахту у складі Війська Польського. Переважно це були польські громадяни, які походили з Галичини та Волині, що входили до міжвоєнної Польщі.

Крім того, на польській службі перебували кілька десятків ветеранів українських армій 1917-1920 рр. Ці офіцери також захищали Польщу в 1939р.
Після поразки Польщі у 1939 р. українці воювали також у складі польських збройних сил під радянським і британським командуванням. Вступаючи до польських формувань в СРСР, українці рятувались від загибелі в таборах ГУЛАГ. З цієї ж причини українці, родом із Закарпаття, пізніше вступали до чехословацької бригади Людвіга Свободи.

17 вересня 1939 р. східний кордон Польщі перетнула Червона Армія. Так у Другу світову війну вступили радянські українці.

Чимало українців змушені були воювати на боці СРСР проти Фінляндії у 1939-1940 роках.

Понад 6 млн. українців воювали у Червоній Армії під час німецько-радянської війни 1941-1945 рр.

Влітку 1945 р. українці у складі радянських військ брали участь у розгромі Японії.

На фронтах від Атлантики і Європи до Африки і Тихого океану українці боролися у складі збройних сил США (80 тис.), Британської Імперії (45 тис.), Франції (6 тис.) та інших держав. Переважно це були представники української діаспори цих країн.

Протягом 1942–1950-х рр. в Україні воювала Українська повстанська армія, через лави якої пройшло близько 100 тис. людей.

Частина українців стала на бік держав союзників Німеччини. Переважна більшість з них були змушені піти на такий крок, намагаючись вижити в умовах німецької окупації. Деякі пов’язували із Німеччиною перспективу здобуття незалежності України від СРСР. Граючи на національних почуттях, німецькі окупанти на завершальному етапі війни створювали українські військові формування.

Внесок України у Перемогу

Українці зробили надзвичайно вагомий внесок у перемогу над нацизмом, ставши однією з націй-переможниць.

Мільйони українців зі зброєю у руках боролися з нацизмом упродовж усієї війни. Україна дала Червоній Армії 7 командуючих фронтами і арміями, 200 генералів, понад 6 млн солдатів, сержантів і офіцерів.

Близько 120 тисяч українців зустріло нацистів у вересні 1939 р. у складі польської армії. У наступні роки також понад 130  тис. українців воювали в інших арміях Антигітлерівської коаліції (США, Канади, Франції, Польщі, Чехословаччини). Сотні тисяч українців боролись із нацизмом у Русі Опору.

У результаті бойових дій в Україні було зруйновано понад 700 міст і містечок, десятки тисячі сіл. Київ знищено на 85%, Харків - на 70%, великої розрухи зазнали Дніпропетровськ, Запоріжжя, Полтава, повністю знищено Тернопіль. Було зруйновано 2 млн будинків, унаслідок чого понад 10 млн людей залишилися безпритульними. Загалом матеріальні втрати України під час війни становили 285 млрд крб., або 100 млрд доларів.

Радянською владою при відступі у 1941 р. з України було вивезено 550 промислових підприємств, майно і худобу тисяч колгоспів, радгоспів, десятки наукових і навчальних закладів, осередків культури, історичні цінності. Виїхало майже 3,5 млн. жителів республіки – кваліфікованих робітників і спеціалістів, науковців, творчої інтелігенції, які віддали свої трудові та інтелектуальні сили на розвиток воєнного і економічного потенціалу СРСР.

Прагнучи здобути підтримку в Україні, Сталін у 1943 р. змушений був піти на певні поступки українцям. Було створено Українські фронти, в уряді Української радянської соціалістичної республіки засновано народні комісаріати (міністерства) оборони та закордонних справ.

Визнанням внеску українців у перемогу над нацизмом стало включення України до складу держав – засновниць ООН.

За матеріалами Українського інституту національної пам’яті http://www.memory.gov.ua/sites/default/files/userupload/broshura-ukr-sait.pdf